Інформація для педагогів
Навчання дітей абетці за методикою Зайцева
Розвиток обдарованих дітей - одна з найбільш актуальних тем для більшості батьків у даний час. Вченими багатьох країн доведено, що геніями стають, а не народжуються, так як саме в ранньому дитинстві, коли нам здається, що маля ще нічого не розуміє, закладаються основи його таланту та обдарованості.
Існує безліч методик розвитку малюків, розроблених як російськими, так і іноземними педагогами і психологами. Однією з найвідоміших вітчизняних методик раннього розвитку дітей вважають методику вченого з Санкт-Петербурга Н. А. Зайцева.
Будучи нашим сучасником М. Зайцев після п'яти десятиліть наполегливої роботи, в 1989 р. випустив свій перший посібник, що користується заслуженою популярністю, - кубики Зайцева.
Основа його методики (і її відмінна риса) - інший підхід до мовної одиниці. Микола Зайцев вважає одиницею склад, а не склад. Склад - це дві літери: голосних і приголосних. Автор розмістив склади на гранях різних кубиків.
Розмір, колір і навіть характерний звук кубика залежить від того, які саме звуки перебувають у складах, написаних на його гранях. Микола Олександрович Зайцев запропонував заповнити кубики, на яких написані глухі склади, деревинками, видають глухий звук; голосні склади озвучуються мідними монетами; дзвінкі склади - дзвенячими шматочками металу. Все це в поєднанні з використанням певного кольору для позначення певних букв дозволяє малюкам швидше запам'ятовувати літери і після буквально пари-другой занять починати читати склади, а потім і будь-які слова.
Заняття з кубиками Зайцева допомагають збільшити швидкість читання і навіть позбавитися від деяких логопедичних проблем. Також в методиці Зайцева є таблиці не для читання, а для пропевания, що сприяє як розвитку мовлення, так і удосконалення навичок читання.
Застосовувати методику Зайцева можна до будь-якій дитині незалежно від віку. Малюки до року люблять грати зі "звучать", яскравими кубиками, як з брязкальцями, причому поступово вони вивчають склади і починають читати набагато, раніше за інших дітей. Першокласникам, яких у школі навчили читати, складаючи склади з окремих букв, подобається тренуватися читати склади-буквосполучення.
Вік дитини, звичайно ж, впливає на швидкість оволодіння читанням шляхом занять за методикою Н. Зайцева, так як навчання маленьких "учнів" відбувається повільніше. Зате три-чотирирічні малюки починають читати буквально через два-чотири заняття і приблизно через 15-20 уроків малюк може вже, гуляючи, здивувати маму, прочитавши їй назву вулиці.
Кожне заняття по даній методиці триває зазвичай 25 хвилин, але проходить в такій невимушеній обстановці, що сприймається не як звичайний урок, а як справжня гра. Дітям дозволяється ходити, лежати, сидіти, тому вони відчувають себе максимально комфортно.
Багато дослідників вважають, що найдієвіший навчання, що дає максимальні результати, відбувається в ігровій формі. Багато дітей, яких починали навчати за методикою Зайцева з трьох років, до настання шкільного віку були готові проходити навчання не в першому, а в другому і навіть в третьому класах загальноосвітньої школи.
Багато шкіл та дитячі садки застосовують цю методику як основну. Заняття зазвичай проходять легко і вільно. Текст пишуть великими літерами на таблиці, тому діти не псують зір, а так як їм можна рухатися, а не тільки сидіти, вони не псують поставу. Тому малюки співають і читають склади і починають вчитися читати із задоволенням.
Починати заняття краще з самого легкого: складаючи кубики, читати дитині склади, скласти з них його ім'я, прочитати його, потім прочитати те, що вийшло на звороті кубиків. Швидше за все, на звороті буде щось несозвучного, але малюки радіють цьому і займаються із задоволенням, тому що їх це веселить. Малюкам можна дати відразу все кубики, весь набір, не побоюючись надмірного навантаження завдяки надзвичайній розвиненості маленького мозку. Малюкові буде легко грати з кубиками, якщо він ознайомиться з усіма відразу, так як він почне орієнтуватися за розміром і за кольором.
Переваг у методики Зайцева дуже багато. Вченими доведено, найкращий вік для активного і продуктивного розвитку дитини - три-чотири роки, тому що мозок дитини семирічного віку розвивається набагато повільніше. Якщо почати заняття з трьох-чотирирічним малюком, то до семи він буде знати основний обсяг знань за програмою початкової школи.
Побоювання батьків, що дитині нецікаво буде вчитися в школі або, що в нього з'являться проблеми в спілкуванні з однокласниками, безпідставні. У наш час багато батьків присвячують весь свій час раннього розвитку дітей, тому чимало дітей, які прийшли в семирічному віці в школу, знають програму початкової школи, а це значить, ваш малюк буде не єдиним.
Приватні школи та гімназії з великим задоволенням беруть на навчання розвинених малюків і далі розвивають їх, грунтуючись на тому фундаменті, що заклали батьки.
Набір кубиків Зайцева включає 52 кубика, що мають різні розміри, колір, наповнення і вагу. На гранях цих кубиків написані склади. До кубиках додатково додаються таблиці. Можна придбати готові кубики, можна зробити їх самостійно з тих наборів, які є у продажу, а можна виготовити повністю самостійно, використовуючи або кубики, якими грає малюк, або склеївши нові з картону.
Перелік інноваційних технологій та
методик у галузі дошкільної освіти
1. Спадщина Софії Русової (“Український дитячий садок”).
Автор – Русова С.
Суть технології. Вченою обґрунтовано умови гармонійного виховання у ДНЗ: виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини, національним, відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті громадської організації. Принципами побудови українського ДНЗ повинні бути: гуманізм, демократизм, науковість, національний дух. Їх реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського народу, плекання національної та загальнолюдської культури.
2. Педагогіка М. Монтессорі (“Будинок вільної дитини”)
Автор – Монтессорі М.
Суть технології. Створення предметно-просторового середовища, у якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та задатки. Діяльність дитини повинна бути вільною та самостійною. Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реа
3. Вальдорфська педагогіка (“Вальдорфський дитячий садок”)
Автор – Штайнер Р.
Реалізується через взаємодію з матеріалами, з урахуванням права вибору дітей, природних потреб та вікових особливостей.
Суть технології. Стрижнем педагогіки є принципи індивідуального підходу, свободи у вихованні, питання режиму дня й ритму року. Вальдорфська школа функціонує на засадах самоуправління, що характеризується відсутністю вертикальної структури влади, підпорядкування. Основним завданням ДНЗ є догляд за органами чуття дитини. Цьому сприяє обладнання й організація роботи дошкільного навчального закладу, який функціонує як велика сім'я. Ігри й заняття постійно чергуються, створюючи сприятливі для дитини ритми самостійних та організованих занять. Дитина вчиться відкривати існування власного внутрішнього світу, центром якого є сім'я – батьки й дитина.
4. Система освіти "Довкілля"
Автор – Ільченко В.
Суть технології. Система освіти “Довкілля” формує цілісну свідомість людини, яка здатна брати відповідальність за своє майбутнє та майбутнє рідної землі, народу, виховує ціннісне ставлення дитини до себе, до світу, що ґрунтується на почутті любові до навколишньої дійсності, “совісті” – намаганні почути звуки кожної живої істоти, зрозуміти її, щоб жити у злагоді із собою, природою. Програма “Довкілля” як дидактична система викладання предметів природничого циклу альтернативна до традиційного підходу.
5. Діагностична методика Т.О. Піроженко “Мовленнєве зростання дошкільника”.
Автор – Піроженко Т.О.
Суть технології. Пропоновані параметри мовленнєвого становлення дошкільника представлені з позицій комунікативного підходу до розвитку засобів мовлення. Принциповою позицією цього підходу є твердження про те, що міжособистісна взаємодія – основа взаєморозуміння. Неможливо зрозуміти іншу людину поза особистісних контактів з нею. Мета і результат мовної взаємодії – розуміння – відбувається лише за умови, коли реалізуються міжособистісні відносини між людьми. Комунікативний підхід до діагностики розвитку мовлення розглядає дитину як активного й ініціативного учасника соціальної взаємодії, в якій дошкільник має не лише засвоїти суспільний досвід (мову), але й щоразу самостійно застосовувати засвоєне, робити свій власний вибір адекватних до ситуації засобів спілкування, нарешті, створювати свої власні засоби для реалізації мети взаємодії. Через те, в комплексному підході такою важливою є саме діагностика (і своєчасне формування!) потреб, мотивів спілкування, інтересів, бажань, ціннісних орієнтацій, пов'язаних із людиною. Координати “людина” та “її ставлення до інших” є найважливішими для мовленнєвого становлення дошкільника. Отриманий під час діагностики матеріал дає змогу охарактеризувати форми взаємин між дитиною і дорослим, допомагає визначати комунікативну спрямованість і готовність дитини до комунікації.
6. Технологія фізичного виховання дітей М.Єфименка (“Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей”)
Автор М.Єфименко
Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.
7. Методика використання схем-моделей для навчання дітей описовим розповідям.
Автор Ткаченко Т.
Суть технології. За цією методикою для роботи використовується аркуш картону 45х30 см, поділений на шість квадратів (за кількістю характерних ознак предмета або об’єктів чи пір року, про які потрібно розповісти). Дітей навчають знаходити головні, суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних. Навчаючи старших дошкільників складанню описових розповідей, використовують схеми-моделі. Діти вибудовують розповідь з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах: колір, форма, величина, матеріал, частини, дії. Використання схем при складанні описових розповідей допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі – чим подібні, або чим відрізняються предмети, а диференціювати. порівнюючи предмети за формою, величиною, кольором тощо.
8. Методика використання схем-моделей у лексично-граматичній роботі. Автор Крутій К.
Суть технології. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними прийомами і операціями є одним із важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. Пропонується наступна схема ознайомлення дітей із предметами: 1) первинне ознайомлення з предметом і його назвою; 2) дослідження властивостей предметів: колір, відтінки, форма, розмір, звуки, шуми; співвідношення в просторі; вага; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета; 3) групування. Узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація – диференціація родових понять; 40 розвиток елементів логічного мислення шляхом складання моделей, схем, коректурних таблиць разом із дітьми.
9. Спадщина В.Сухомлинського.
Автор – В.Сухомлинський.
Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В.Сухомлинського - це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.
10. Розвиваючі ігри Нікітіних: кубики, гра типа „Танграм”.
Автори - Борис Павлович і Олена Олексіївна Нікітіни.
Суть технології. Методики раннього розвитку дітей, в першу чергу, базуються на відповідних дитячих іграх. За методикою Нікітіних вони повинні включати в себе спільну діяльність дитини і батьків. Вони мають великий потенціал, тому що їх можна підлаштувати під себе, під свій рівень розвитку, під свої інтереси. Кожна «Нікітінська» дитяча гра надає можливість подумати над тим, що до неї додати, як її поліпшити; така варіативність завдань заздалегідь продумана, адже вона спрямовує дитину до творчої роботи. В основному ці ігри мають форму головоломок, направлених на розпізнавання і добудови образів, інакше кажучи, на розвиток логічного і творчого мислення. Кожна гра по методиці Нікітіних є набором завдань, вирішення яких дитина шукає за допомогою кубиків (кубики Нікітіна), квадратів з картону, деталей з конструктора і т.д. Завдання, які ставляться перед дитиною, мають різну форму: у вигляді інструкції, креслення, моделі. Таким чином дитина знайомитися з різними способами передачі інформації. Завдання задаються за принципом від простого до складного і мають дуже широкий діапазон.
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЗДО В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану
Рекомендації для педагогів ЗДО
1. Організовувати освітній процес з урахуванням воєнної ситуації у населеному пункті (очне, змішане, дистанційне).
2. Враховувати особливості дітей дошкільного віку під час організації освітнього процесу в дистанційному форматі. Такі заняття, у разі згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку проводяться не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку — 15 хвилин.
3. Перевіряти технічне налаштування, обов'язково звертати увагу на налаштування веб-камери, її необхідно встановити на рівень очей або трохи вище, адже діти повинні бачити очі педагога, важливо дивитися у камеру.
4. Під час зйомки прагніть до створення коротких і дидактично продуманих відеороликів. Два п'яти хвилинних відео будуть переглянуті з 9 набагато більшою ймовірністю і корисністю, ніж одне десятихвилинне.
5. Використовуйте режим демонстрації екрану. Простий спосіб створити відеозаняття — це записати показ ваших слайдів. Але не забувайте, що це досить швидкий спосіб втомити дітей, якщо ви не тримаєте екран активним. Слайди повинні бути рухомими. Додайте більше переходів і анімацій, використовуйте курсор миші або режим малювання, щоб виділити, підкреслити щось важливе на слайді.
6. Співпрацювати та організовувати зворотний зв’язок з батьками дітей, через вебсайт закладу, програми Skype, Viber, WhatsApp, Telegram та соціальні мережі з питань стану здоров’я дитини, особливостей навчання, виховання, розвитку дітей при використанні дистанційного та змішаного видів комунікації. Результати зворотного зв’язку сформують основу для планування консультативної та методичної допомоги батькам з різних питань виховання дітей.
7. Інформувати батьків щодо допомоги дітям у подоланні негативних наслідків травмуючих подій та адаптації до нових обставин їхнього життя. Для цього практичні психологи мають вести постійне спостереження за ними, а вихователі — враховувати в освітній роботі дані моніторингу психічного стану дітей, організовувати емоційнопідтримувальну мовленнєву комунікацію, використовувати індивідуально дібраний комплекс технологій психолого-педагогічного супроводу.
8. Формувати бібліотеку онлайн-матеріалів для організації освітнього процесу. Бібліотека може зберігатися у хмарі з подальшим надсиланням доступу усім стейкхолдерам.
9. Використовувати публікації психолого-педагогічного та методичного спрямування, зокрема на сайті МОН “Сучасне дошкілля під крилами захисту” у Telegram-каналі «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny.
10. Проводити роботу з батьками щодо психологічного супроводу дитини у воєнний час, надавати консультативну підтримку щодо допомоги дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій.
11. Залучати дітей до самостійного виготовлення поробок, малюнків, будь-яких проєктів, адже швидке усвідомлення результату підвищує відчуття спокою і сили.
12. Спостерігати за поведінкою дитини. У разі регресивного стану (відкатування в поведінці та реакціях до більш раннього віку) доречними будуть тілесні ігри та вправи.
13. Організовувати педагогічний супровід дітей дошкільного віку, дітей з особливими освітніми потребами та їхніх батьків щодо формування навичок безпечної поведінки, стресостійкості, збереження фізичного, психологічного, емоційного здоров’я із застосуванням освітнього процесу у дистанційному та змішаному форматі.
Необхідними умовами якісної інклюзивної освіти, зокрема в умовах дистанційної взаємодії є: - створення інклюзивного освітнього простору, яке відповідало б 10 потребам і можливостям кожної дитини та забезпечувало належні умови для здобуття освіти в дистанційних умовах (здійснюється через застосування низки ІКТ, веб і хмарних технологій, адаптації або модифікації тощо з дотриманням таких складових, як: фізичне (загальний дизайн кімнати з урахуванням осередків діяльності, матеріалів, меблів та ін.), соціальне (охоплює взаємодію, яка відбувається в групі між однолітками, педагогами та членами сім’ї) та часове середовище (сукупність, послідовність та тривалість процедур та заходів, що відбуваються у ЗДО протягом дня). Для дітей, чиї особливі освітні потреби не вдається задовольнити через технології універсального дизайну в умовах дистанційної освіти, здійснюється відповідна адаптація та / або модифікація змісту, процесу, результатів навчання та онлайн середовища, відповідно до індивідуальної програми розвитку дитини та поточної ситуації щодо факторів середовища;
- проєктування освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами може здійснюватися з урахуванням рекомендацій, що подані у пораднику для педагогів ЗДО «Середовище, що належить дітям»;
- надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;
- забезпечення партнерства вихователя й асистента вихователя (складання графіку роботи; підбір базових інструментів та платформ для створення комунікативного простору; планування освітнього процесу та режимних моментів, підготовка, адаптації, наповнення освітнього середовища, зокрема й онлайн; присутність під час онлайн-занять, у тому числі й з метою здійснення спостережень та фіксування результатів у журналі спостережень (форма ведення — довільна, визначається в ЗДО) для вивчення взаємодії, проявів індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та задоволення потреб дітей групи; участь у розробленні та наповненні індивідуальної програми розвитку, у тому числі у підготовці інформації для учасників засідання команди психолого-педагогічного супроводу за результатами спостереження за дитиною з особливими освітніми потребами);
- здійснення моніторингу виконання індивідуальної програми розвитку та задоволення особливих освітніх потреб дітей в умовах дистанційної освіти: синхронне спостереження за процесом виконання дитиною завдання, рівнем самостійності та труднощами, які в неї виникають, участь батьків та ін. Такі фрагменти надаються за попередньою погодженістю між батьками та педагогами. Забороняється поширення та демонстрування фрагментів іншим особам без дозволу батьків.
7. Підвищувати власний фаховий рівень з оволодіння цифровими інструментами для забезпечення якості дошкільної освіти відповідно до суспільних викликів. Зокрема, за допомогою реєстрації і проходження різних онлайн-курсів на платформах суб’єктів підвищення кваліфікації.
8. Вивчати та поширювати досвід педагогів, зокрема з інших країн щодо організації роботи з дітьми дошкільного віку під час військових дій.
